Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Пчелка медленно входит в стражник, когда сушняк начинает накатывать. Я, герой этой истории, или, если быть точнее, супергерой помоек с обостренным чувством справедливости, расскажу вам о моем трипе в мир наркотиков и закулисье крипового подполья.
Всегда считал себя аутсайдером, но однажды мой друг Жорик, известный в узких кругах своими закладками, предложил мне стать настоящим Героем Помоек. Истинным хранителем порядка и чистоты. Для чего мне понадобился этот титул, спросите вы? Дело в том, что в моем районе случилась вспышка преступности, связанная с вареным и другими порочными радостями. Все началось с того, что я случайно наткнулся на подпольную лабораторию, где готовили этот маконгу, извращенную зеленую субстанцию, которая превращала обычных людей в суперзомби.
Понимая, что оставаться равнодушным к этой беде просто неприемлемо, я решил применить новую суперсилу, полученную от Жорика и его закладок. Мой первый трип был незабываемым, словно я оказался в параллельной реальности, где все было розовое и чудесное. Чувствующие отличаются от обычных людей, ведь они видят вещи, которых мы не видим. Я стал великим Героем из-за кодеина, который проникал в мое тело через иглу – пчелку. Это был мой ключ к великой миссии.
Со временем я понял, что не стоит останавливаться на одном лишь кодеине, и мне нужно стать сильнее, чтобы справиться со всем, что могло стать моими врагами. Я обратился к Жорику за помощью и он посоветовал мне использовать поппер. На самом деле, это была дикая штука, к которой нужно было подойти с осторожностью, потому что она давала тебе невероятную силу, но и вгоняла в криповую пучину.
И вот однажды я стал супергероем, полным силы и уверенности. Каждый день я патрулировал помойки и боролся со злом. Враги страшились меня, ведь я был непобедим. Мой наркотический трип подарил мне силу, но и забрал многое взамен. Я понимал, что играю с огнем, но мне нравилась эта опасность, эта сладкая грань между жизнью и смертью.
Мои помощники на помойке – это те, кто находился в той же реальности, где и я. Вместе мы сражались и восстанавливали порядок. Мы были едины в этой безумной криповой игре, где каждый день мы сталкивались с новыми вызовами. Я видел вещи, которые были криповыми даже для меня. Моя жизнь стала зависеть от маконги и вареного, и я все больше утрачивал контроль. Я стал жертвой своего собственного наркотического трипа.
Теперь я понимаю, что силы супергероя не должны приходить из трубки или иглы. Они должны исходить изнутри, быть чистыми и настоящими. Я ушел от этой жестокой реальности, чтобы спасти себя от самого себя. Я больше не супергерой помоек, но я все еще остаюсь сторонником порядка и борцом со злом.
Закрывая эту главу моей жизни, я хочу сказать всем, кто увлекается этим криповым стилем жизни – остановитесь, подумайте и выберите другой путь. Будьте сильными и настоящими героями, которые могут справиться со злом без помощи веществ.